Перейти до основного вмісту

Запах думки Роберт Шеклі детальний переказ (Запах думок)

Поштар Лерой Кліві летів крізь неколонізоване зоряне скупчення Сергон і зрозумів, що система вентиляції і охолодження працює не так як завжди. Попри те, що система була ввімкнена на повну потужність, корабель і надалі нагрівався. Пального у баках не залишилося. Кліві зв’язався з поштмейстером бази і повідомив, що буде летіти до найближчої планети З-М-22, якщо встигне долетіти на неї і корабель не розсиплеться. Бо крім зламаної системи вентиляції, на ньому були старі труби і прилади. 

Слухати переказ Запах думки Роберт Шеклі на ютуб каналі Розумний котусь

Він приземлився на планету, вистрибнув з розпеченого корабля і почав бігти. Сумка з поштою була прикріплена у нього на плечах. Від вибуху корабля його накрило ударною хвилею і він знепритомнів. Коли він отямився, то побачив поруч зелену тварину схожу на білку. Потім з'явився ще зелений вовк. Крім кольору їх об'єднувало те що вони були сліпі і глухі. У вовка були ікла, яким він планував з'їсти Кліві і від страху він знову знепритомнів. 

Ввечері він прийшов до тями і побачив ще жовто-буру пантеру, також без очей і вух. Спочатку він злякався, але потім подумав, що оскільки вони сліпі і глухі то не зможуть його відчути і вполювати.

Його осяйнула думка, що полюють вони за допомогою телепатії. Кліві зрозумів, що потрібно намагатися думатися про що завгодно, але не про пантеру, бо вона вловлює запах його думок.

Тож коли пантера хотіла стрибнути на нього він уявив пантеру-самку, представляючи себе нею. Цей план спрацював — обдурений самець лащився до Лероя Кліві, та несподівано пантера рикнула і пішла геть.

Стомившись від роздумів про цих іншопланетних тварин він врешті заснув. Прокинувшись Кліві здивувався що ще живий пошкандибав до уламків корабля по якусь зброю, щоб оборонятися від хижаків. Наївся ягід з кущів  і напився води з потічка. Сів у траві чекаючи рятувального корабля, якого обіцяв надіслати поштмейстер.

Тим часом йому на зустріч вийшло 5 вовків. Кільві спробував уявити себе вовчицею, що шукає вовченят. Але це було не переконливо, тому він уявив себе пантерою. Вовки всеодно планувати його з'їсти. Лерою спало на думку уявити себе змією, а потім птахом. Вовки відступили.


Ранок почався з зустрічі зі зграєю вовків і пантерою. Цього разу Лерой Кліві прикинувся двометровим кущем. Загалом він поняття не мав, про що думають кущі, але старався з усіх сил. Тож не тільки пантера і вовки повірили що він кущ, але й пташка яка почала дзьобати його в шию. Йому було боляче і він вистрибнув прямо на вовка. У його голові не промайнуло іншої думки, як уявити себе трупом який лежить уже багато тижнів. Тварини відступили тож він подумав, що міг би лишатися трупом до кінця своїх днів. Та до нього прилетів  стерв’ятник...  Коли він втікав від птаха повернулися інші тварини. Тож він став всепалючим полум'ям.



Кліві ще не усвідомлював, що відтепер став справжнім телепатом. Із заплющеними очима він міг бачити й відчувати, що відбувається довкола нього. Він перетворився на бурхливе полум’я, що випалює все на своєму шляху. Кліві міг відчувати страх у думках тих, хто втікав від нього.

Кліві тріумфально перестрибнув через вузенький струмок який почав його тушити, а відповідно тварини почали повертатися. Його зустріч з тваринами знову закінчилася тим, що він втратив свідомість…

Коли Кліві розплющив очі. Над ним, стояв поштмейстер. Кліві лежав на ліжку в зорельоті. 

Поштмейстер розказав Лерою, що він включив зрошувальну систему корабля, що потушити пожежу посеред якої стояв Лерой.


...Коли поштмейстер подивився з вікна корабля, то місце пожежі все було вкрите зеленою травою, а у Кліві не було опіків і це було дивно.


Переказ Юлії Овчаренко-Пахарчук, при використанні матеріалу, посилання на сайт та вказання авторства обов'язкове.


АУДІОПЕРЕКАЗ Запах думки Роберт Шеклі





Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Завтра, завтра і так далі... Джон Апдайк | Tomorrow and Tomorrow and So Forth by John Updike

Одинадцятий "Д", мов вихор увірвався до класу 109. Відчувши перезбудження школярів, Марк Проссер вирішив що буде дощ. Він уже три роки викладав у середній школі, а учні, як і раніше, дивували його. Вони були дуже чутливими тваринами і безпомилково реагували на найменше коливання барометра. Брут Янг забарився у дверях. У той час як коротун Баррі Снайдер хихотів собі в лікоть. Пролунав сценічний сміх Баррі здійнявся і впав, занурюючись у якусь мерзенну таємницю що треба було смакувати і пересмаковувати. Потім смішок здійнявся ракетою, сповіщаючи, що у нього, коротуна Баррі, був спільний секрет із захисником зі збірної школи. Баррі плекав своє становище блазня при Бруті, а захисник не звертав на Баррі ніякої уваги: вивернувши шию, він видивлявся щось за дверима. Але і його захопив потік тих, що напирав ззаду, як він не чинив опір… Прямо на очах у містера Проссера, подібно до вбивства, зафіксованого на фризі, що зображає життя королів і королев, хтось штрикнув дівчинку олівцем....

Вірш "Невпевненість" Адам Міцкевич

  Вдалині від тебе не тужу, не плачу, Розуму не трачу, як тебе побачу, А проте, як часом довго не стріваю,- Все чогось сумую, все когось шукаю. I в журбі до серця підплива питання: Чи це тільки дружба, а чи це кохання? Ти з очей зникаєш, і вже я не в силі Одновити в думці риси твої милі, Хоч мені й говорить прагнення щоденне, Що ти завжди близько, завжди біля мене. Та мене хвилює давнє запитання: Чи це тільки дружба, а чи це кохання? Сумував я тяжко, та своєї скрути Не давав ніколи я тобі відчути; Без мети блукав я і втрачав дорогу, А прибившись часом до твого порогу, Входив я, сховавши в серці запитання: Чи це тільки дружба, а чи це кохання? Задля тебе навіть смерть була б легкою, В пекло я подався б для твого спокою, Хоч не маю зваги серцю наказати — I твоїм здоров'ям, і спокоєм стати. Сушить мені мозок те лихе питання: Чи це тільки дружба, а чи це кохання? Як руки твоєї дотик відчуваю, Наче в любий спокій весь я поринаю. Я б заснув навіки в тую мить, здається, Коли б не будило с...