До того, як любов у світ прийшла І теплим сяйвом хаос освітила, В нім плавала планет незмірна сила Без ладу, і без форми, й без числа. Так і душа несміливо жила, Без ладу й форми у мені бродила, Поки любов її не озорила, Коли з очей ти сяйво розлила. І, скорений любові верховенством, Дух у мені наповнився блаженством, В думках моїх вогонь запломенів. Любов дала життя, і рух, і силу, І душу відродила осмутнілу – Її любовний пломінь відігрів. 💟До того, як любов у світ прийшла... П'єр де Ронсар аудіовірш