Одинадцятий "Д", мов вихор увірвався до класу 109. Відчувши перезбудження школярів, Марк Проссер вирішив що буде дощ. Він уже три роки викладав у середній школі, а учні, як і раніше, дивували його. Вони були дуже чутливими тваринами і безпомилково реагували на найменше коливання барометра. Брут Янг забарився у дверях. У той час як коротун Баррі Снайдер хихотів собі в лікоть. Пролунав сценічний сміх Баррі здійнявся і впав, занурюючись у якусь мерзенну таємницю що треба було смакувати і пересмаковувати. Потім смішок здійнявся ракетою, сповіщаючи, що у нього, коротуна Баррі, був спільний секрет із захисником зі збірної школи. Баррі плекав своє становище блазня при Бруті, а захисник не звертав на Баррі ніякої уваги: вивернувши шию, він видивлявся щось за дверима. Але і його захопив потік тих, що напирав ззаду, як він не чинив опір… Прямо на очах у містера Проссера, подібно до вбивства, зафіксованого на фризі, що зображає життя королів і королев, хтось штрикнув дівчинку олівцем....