Вірш "Невпевненість" Адам Міцкевич

 

Вдалині від тебе не тужу, не плачу,

Розуму не трачу, як тебе побачу,

А проте, як часом довго не стріваю,-

Все чогось сумую, все когось шукаю.

I в журбі до серця підплива питання:

Чи це тільки дружба, а чи це кохання?

Ти з очей зникаєш, і вже я не в силі

Одновити в думці риси твої милі,

Хоч мені й говорить прагнення щоденне,

Що ти завжди близько, завжди біля мене.

Та мене хвилює давнє запитання:

Чи це тільки дружба, а чи це кохання?

Сумував я тяжко, та своєї скрути

Не давав ніколи я тобі відчути;

Без мети блукав я і втрачав дорогу,

А прибившись часом до твого порогу,

Входив я, сховавши в серці запитання:

Чи це тільки дружба, а чи це кохання?

Задля тебе навіть смерть була б легкою,

В пекло я подався б для твого спокою,

Хоч не маю зваги серцю наказати —

I твоїм здоров'ям, і спокоєм стати.

Сушить мені мозок те лихе питання:

Чи це тільки дружба, а чи це кохання?

Як руки твоєї дотик відчуваю,

Наче в любий спокій весь я поринаю.

Я б заснув навіки в тую мить, здається,

Коли б не будило серце, в котрім б'ється,

Невідступно б'ється грізне запитання:

Чи це тільки дружба, а чи це кохання?

Коли я цю пісню віршував без тями,

Віщий дух моїми не владав устами,

Сам не знаю звідки, стежками якими

Узялися мислі і набігли рими,

Як я в кінці вірша вкарбував питання:

Що мене натхнуло — дружба чи кохання?

Перекладач: Л.Первомайський

Джерело: Міцкевич Адам. Вибране: Поетичні твори.— К.: "Веселка", 1984

Адам Міцкевич “Непевність” 

Послухати аудіовірш "Невпевненість" Адам Міцкевич

Біографія Адама Міцкевича

Балада "Світязь" Адам Міцкевич