Перейти до основного вмісту

🛶 Аудіовірш "Листівки з видами міст" Джанні Родарі. Аналіз вірша "Листівки з видами міст"

 Послухати Аудіовірш "Листівки з видами міст" Джанні Родарі. А також послухати а наліз вірша за посиланням https://youtu.be/ISd8cVeWWec

Поштові листівки з видами міст

Купує в Італії кожен турист.

Ось Рим — Колизей, Капітолій і Форум…

Мілан зі славетним готичним собором.

Ось Піза з своєю похилою вежею.

Венеція-краля з каналів мережею.

Ось Генуя — гавань, палаци блискучі,

Неаполь — затока, Везувій димучий…

Чудово! Прекрасно! Розкішнії види!

А глянь за картинки — чи так воно вийде?

Чи справді в Венеції тільки й роботи —

Гондоли ганять і співать без турботи?

Чи справді безжурні неаполітанці

Тільки те й знають, що гульки і танці?

Не вірю я чужим речам,

А вірю я своїм очам.

Дозвольте, синьйори, самому розглянуться

На всі ті міста — у натурі, без глянцю.

Хай сам подивлюся,

Хай сам я побачу,

Кому як живеться,

Хто скаче, хто плаче.

Хай сам я узнаю,

Хто як міркує,

Хто діло робить,

Хто байдикує,

Хто на роботу йде не сні давши,

Хто спать лягає не обідавши,

Та ще й на камені на голому,

Бо ніде прихилити голову…

Погляньте і ви на картинки, синьйори:

Картинки веселі, життя — суворе.



⭐ Біографія Джанні Родарі https://www.youtube.com/watch?v=7NSSO1NjyxY

Мітки:

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

"Дитя Ноя" Ерік-Еммануель Шмітт переказ Юлії Овчаренко-Пахарчук

Десятилітній хлопчик щонеділі приходив на аукціон дітей, там обирали дітей для всиновлення. Серед публіки могли бути справжні батьки, що нарешті повернулися з війни, або подружжя, які бажали когось усиновити. Щонеділі хлопчик приходив на той поміст з надією, що його впізнають і заберуть, а якщо не впізнають, то хоча б просто виберуть. Він шукав в очах усіх прихожих знайомі обличчя та чекав на заповітні слова на кшталт: «Синку!» або «Ось він! Я хочу цього! Я його всиновлюю!». Найбільше хлопчик переживав, що його не оберуть через його взуття, бо воно було настільки діряве, і тримались купи тільки через багнюку, яка була на ньому. І якщо черевики почистити, то існувала імовірність, що вони зовсім зникнуть. Але його гріла думка про те, що лише через взуття його не можуть не обрати. Бо він старанно мився причісувався і був дуже гарним хлопчиком. Авторка переказу Юлія Овчаренко-Пахарчук При використанні матеріалу, прошу вказувати посилання на статтю. "Дитя Ноя" Ерік-Еммануель Шмітт...
Дописати коментар
Докладніше

Вірш "Невпевненість" Адам Міцкевич

  Вдалині від тебе не тужу, не плачу, Розуму не трачу, як тебе побачу, А проте, як часом довго не стріваю,- Все чогось сумую, все когось шукаю. I в журбі до серця підплива питання: Чи це тільки дружба, а чи це кохання? Ти з очей зникаєш, і вже я не в силі Одновити в думці риси твої милі, Хоч мені й говорить прагнення щоденне, Що ти завжди близько, завжди біля мене. Та мене хвилює давнє запитання: Чи це тільки дружба, а чи це кохання? Сумував я тяжко, та своєї скрути Не давав ніколи я тобі відчути; Без мети блукав я і втрачав дорогу, А прибившись часом до твого порогу, Входив я, сховавши в серці запитання: Чи це тільки дружба, а чи це кохання? Задля тебе навіть смерть була б легкою, В пекло я подався б для твого спокою, Хоч не маю зваги серцю наказати — I твоїм здоров'ям, і спокоєм стати. Сушить мені мозок те лихе питання: Чи це тільки дружба, а чи це кохання? Як руки твоєї дотик відчуваю, Наче в любий спокій весь я поринаю. Я б заснув навіки в тую мить, здається, Коли б не будило с...
Дописати коментар
Докладніше